Коли ростуть ціни всі говорять про інфляцію. В цій статті спробуємо розібратись що це, як це явище впливає на вас та чи можна з нею боротись.
Що таке інфляція?
Інфляція - це втрата купівельної спроможності грошей протягом певного періоду часу. Інфляція від латинської мови означає “роздуття”. Тобто, ціни “роздуваються”, збільшуються. Наприклад, 15 років тому упаковку жувальних гумок можна було купити за 2 гривні, а сьогодні ця ж сама упаковка коштує 15 гривень.
Для розуміння інфляції треба виділити два терміни:
Номінальна вартість грошей. Це та вартість, яка зображена на самих грошах. Наприклад, номінальна вартість банкноти, на якій зображено Тараса Шевченка - 100 грн.
Реальна вартість грошей. Ця вартість визначається відповідно до тих товарів та послуг, які ви можете придбати на 100 грн.
Інфляція знижує реальну вартість грошей. Тобто зі зростанням інфляції ви можете купити все менше товарів та послуг на 100 грн., які у вас є.
Як вимірюється інфляція?
Державна служба статистики України вимірює індекс споживчих цін. Його інколи називають індексом інфляції. Він показує зміну цін на товари та послуги за певний період часу. Так як ціни на товари та послуги, постійно змінюються, порівняння інфляції за різні місяці чи роки в грошах не буде ілюстративним. Тому індекс інфляції вимірюють у відсотках.
Так як порівнювати треба щось між собою, то індекс інфляції порівнюють як зміни цін в одному місяці до іншого, або в одному році до іншого. Для порівняння індексу інфляції використовують звітній період (період, який порівнюють) і базисний період (період, відповідно до якого порівнюють). Зазвичай порівнюють місяць до місяця (наприклад, наскільки ціни зросли в грудні по відношенню до листопада), рік до року (якою була інфляція за 2022 рік по відношенню до 2021 року), а також місяць до року (якою була інфляція в січні 2023 року по відношенню до січня 2022 року).
Що означає інфляція?
Рівень інфляції показує стан економіки держави. Наприклад, досліджуючи рівень інфляції можна зрозуміти: чи зазнає економіка держави труднощі, чи розвивається. Звісно, для повноцінного аналізу стану економіки держави потрібні і інші показники, але індекс інфляції може дати приблизне уявлення про поточну ситуацію.
На основі індексу інфляції держава може здійснювати індексацію заробітних плат та інших соціальних виплат чи прогнозувати цінові процеси в економіці. Окрім того, індекс інфляції враховується при вирішенні правових спорів (наприклад, для індексації неустойки за певний період).
Для звичайного громадянина інфляція означає знецінення його грошей та ріст цін на товари та послуги. Тобто, за умови збереження того ж номінального рівня заробітної плати, наприклад, 15 000 грн. на місяць, людина може дозволити собі менше зі зростанням інфляції.
Чому виникає інфляція?
Причини інфляції можуть бути різні. Окрім того, на ріст цін може зіграти роль ціла сукупність факторів. Проте, можна виділити три основні причини:
Зростання вартості сировини. Наприклад, у випадку надмірного зростання цін на нафту, зростають і ціни на інші товари, де використовується нафта та нафтопродукти. Те ж саме стосується інших сировинних матеріалів. Ріст цін на них призводить до зростання на всі товари та послуги де ці матеріали застосовуються.
Зростання попиту. Різке зростання попиту на товари та послуги також є однією з причин інфляції. Виробники чи надавачі послуг не готові до такого зростання, а тому піднімають ціни через ажіотаж. Адже щоб отримати бажане, споживачі готові платити більше коштів.
Інфляційні очікування. Наприклад, коли компанія очікує, що ціни на сировину будуть зростати, вона може підвищити ціни на власну продукцію заздалегідь. Працівники цієї компанії також можуть попросити підвищити їм зарплату, адже будуть відчувати, що в майбутньому ціни будуть збільшуватись. Їх знайомі, знаючи, що ціни зростатимуть, почнуть закуповувати більше товарів і т.д. Таким чином, без наявних реальних чинників для зростання цін, може виникнути інфляція.
Неконтрольований ріст інфляції, коли ціни ростуть на 50% та більше в порівнянні місяць до місяця (це явище називають гіперінфляцією), може виникнути внаслідок появи значної кількості грошей, яка не відповідає економічному зростанню. В такому випадку ціни зростають дуже швидко. Наприклад, якщо телевізор коштував 10 000 грн. в минулому місяці, то тепер він буде коштувати 15 000 грн.
Щоб захистити кошти від гіперінфляції, люди починають купувати товари тривалого користування (наприклад, побутову техніку). Виробники не готові до такого різкого ажіотажу, а тому починають піднімати ціни на такі товари. Виникає замкнене коло підняття цін: щоб захистити гроші від знецінення, люди купують більше, а ціни зростають ще більше.
Як держава бореться з інфляцією?
Низький рівень інфляції не є проблемним для держави та громадян. Економіка країни може розвиватись, коли зростання цін прогнозоване. Люди можуть брати кредити, купувати товари, інвестувати в новий бізнес і т.д. Саме тому, багато країн використовує режим таргетування інфляції: держава оголошує, яку інфляцію вона очікує на майбутній період та зобовʼязується досягати цього рівня.
Основним органом, який здійснює боротьбу з інфляцією є центральні банки держав. В Україні - це Національний банк України. Зазвичай, Національний банк України впливає на рівень інфляції використовуючи облікову ставку. Простими словами, облікова ставка - це інструмент яким Національний банк України робить кредити дорожчими, а депозити вигіднішими. Такий підхід може знизити темп знецінення коштів та сповільнити інфляцію.
Детальніше про роботу Національного банку України для впливу на інфляцію ви можете прочитати тут.
Як інфляція впливає на мене?
Інфляція означає знецінення грошей. Якщо інфляція за місяць складає 1%, то за 100 грн в лютому ви можете купити менше ніж за ці ж 100 грн в січні. Тобто, ваші гроші втрачають свою вартість. Інколи кажуть, що інфляція “зʼїдає гроші”.
До прикладу, розглянемо молоко. Уявімо, що рік тому 1 літр молока коштував 35 гривень. Інфляція за рік склала 10%. Тепер за ті ж самі 35 гривень ми можемо купити тільки 900 мл. молока. Тобто, вартість 1 літру молока зросла, а купівельна здатність наших 35 гривень знизилась на 10%.
Чим вищий рівень інфляції, тим більше кошти втрачають свою купівельну здатність.
Як захиститись від інфляції?
Однозначного рішення для захисту ваших коштів від інфляції не існує. Проте, можна використовувати кілька підходів, які допоможуть вам зберегти гроші.
Почати вести особистий бюджет.
Для захисту грошей від інфляції необхідно розуміти свої фінансові можливості. Хорошим підходом стане ведення особистого бюджету. Ми вже писали про простий спосіб ведення особистого бюджету, який може використовувати кожен. Знаючи скільки у вас є грошей, які ваші поточні витрати, а також скільки ви можете накопичувати, вам буде легше обрати способи захисту від інфляції.
Направляти кожну гривню в роботу.
Якщо гроші будуть лежати під матрацом, їх просто зʼїсть інфляція. За рік ви вже не зможете купити на них ту саму кількість товарів та послуг, які могли б купити сьогодні. Найкраще - інвестувати кошти. При цьому, частина коштів завжди має бути в швидкому доступі, щоб ви могли на них розраховувати.
Щоб обрати для себе правильну суму для інвестування, можна скористатись правилом 50/30/20.
Пошук інвестицій з хорошою дохідністю.
Перед тим як інвестувати кошти необхідно розрахувати річний прибуток від такої інвестиції, а також оцінити її ризики. Адже при інфляції в 20% річних інвестиція з дохідністю 1-2% не дуже суттєво допоможе вам захистити заощадження. Тому дохідність інвестиції має бути вищою або хоча б приближеною до рівня інфляції.
При цьому важливо памʼятати, що надмірно високу дохідність можуть давати ризикові інвестиції. Тому перед інвестуванням в щось, що потенційно може принести багато грошей і швидко, варто зважити всі можливі ризики.
Відкрити депозит.
Хорошим варіантом є розміщення коштів на депозиті, прибуток від якого перевищує річну інфляцію. Звісно, в залежності від умов в країні дохідність депозитів не завжди може перевищувати інфляцію, проте така інвестиція допоможе вам знизити втрату купівельної здатності грошей.
Купити облігації.
ОВДП - це облігації внутрішньої державної позики. Тобто, держава позичає у вас кошти та зобовʼязується повернути разом із відсотками. Перевагою такої інвестиції є те, що держава гарантує вам виконання своїх зобовʼязань. Окрім того, прибутки від облігацій не оподатковуються на відміну від прибутків від депозитів.
Купити нерухомість.
Якщо у вас є значні накопичення, ви можете купити нерухомість. Така інвестиція може захистити ваші гроші від знецінення, а також приносити додатковий прибуток від її здачі в оренду.
При купівлі нерухомості важливо вархувати її розташування, який потенційний прибуток вона може принести, наскільки безпечною є покупка та низку інших факторів.
Купити валюту.
Знецінення національної валюти може відбуватись швидше ніж знецінення Долару чи Євро. В цьому разі купівля валюти може стати хорошим рішенням.
Відкрити власну справу.
Така інвестиція потребуватиме від вас більше часу та участі, аніж відкриття депозиту чи купівля ОВДП. Проте, якщо ви вже давно маєте бажання та ідею розвивати власну справу, то цей варіант може бути хорошою можливістю захистити кошти від інфляції, та отримати прибуток. Перед відкриттям бізнесу необхідно обовʼязково зважити всі ризики. Окрім того, необхідно залишити частину коштів на чорний день і не витрачати їх.
